149 років з Дня народження

Народилася 25 лютого 1871 в місті Новограді-Волинському. Вчилася у приватних учителів. У 6 років почала вчитися вишивати.     6 січня 1880р. дуже застудилася, початок тяжкої хвороби. Влітку 1883 року діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року видалили кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. 
     Починаючи з 1884 року Леся активно пише вірші («Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло» і ін.) і публікує їх у часописі «Зоря». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка». Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19-літньому віці написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». Побувавши 1891 в Галичині, а пізніше й на Буковині, Українка познайомилася з багатьма визначними діячами Західної України. Історію кохання Лесі Українки часто розпочинають із Сергія Мержинського. Вимушені потребою лікування подорожі до Німеччини, Італії, Єгипту, кількаразові перебування на Кавказі, Одещині, в Криму збагатили її враження та сприяли розширенню кругозору письменниці. 
     На початку березня 1907 року Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. 7 серпня 1907 р. Леся Українка та Климент Квітка офіційно оформили шлюб у церкві. Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. 
    Померла 19 липня 1913 року в Сурамі у віці 42 років. 

Збірки: «На крилах пісень» (1893) «Думи і мрії» (1899) «Відгуки» (1902) 
Інші твори: перший вірш «Надія» (1880)
вірші «Конвалія» і «Сафо» 
поезія «Contra spem spero!» (1890) 
драма «Блакитна троянда» (1896) 
драматичну поему «Одержима» (1901) 
драматична поемі «Кассандра» (1907) 
драма «Руфін і Прісцілла» 
драматична поема «Бояриня»
поема «Оргія»
оповідання «Така її доля»і «Святий вечір» 
казки «Три перлини», 
«Чотири казки зеленого шуму», «Лелія», «Біда навчить», «Метелик» повісті «Жаль» і «Приязнь» 
передсмертна повість «Екбаль Ганем»